підгвинчений
підгви́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підгвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгвинчений — підгви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови