піджак
піджа́к
-а, ч.
Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкладним коміром.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піджак — (верхня частина костюма) маринарка, (жіночий) жакет. Словник синонімів Полюги
- піджак — піджа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піджак — г. маринарка, жм. жакет. Словник синонімів Караванського
- піджак — [п'іgак] -ака, м. (на) -аку/-ац'і, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
- піджак — Куртка Словник чужослів Павло Штепа
- піджак — ПІДЖА́К, а́, ч. Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко [трико] (І. Словник української мови у 20 томах
- піджак — син. кліфт, лейбик, лепінь, френч. Словник жарґонної лексики української мови
- піджак — ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М. Словник синонімів української мови
- піджак — Піджа́к, -ка́; -жаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піджак — ПІДЖА́К, а́, ч. Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах