підкорений
підко́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підкорити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкорений — підко́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підкорений — Скорений, приборканий, підбитий, згноблений Словник чужослів Павло Штепа
- підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкори́ти. – Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Почували себе вже наче приреченими на віки вічні в рабство (О. Словник української мови у 20 томах
- підкорений — ПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкори́ти. — Народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно. Словник української мови в 11 томах