підкорчити

підко́рчити

див. підкорчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорчити — підко́рчити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підкорчити — ПІДКО́РЧИТИ див. підко́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. підкорчити — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати. Словник синонімів української мови
  4. підкорчити — ПІДКО́РЧИТИ див. підко́рчувати. Словник української мови в 11 томах