підкочений
підко́чений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підкотити I.
II див. підкачаний I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкочений — підко́чений 1 дієприкметник присунутий до чогось підко́чений 2 дієприкметник підкачаний Орфографічний словник української мови
- підкочений — ПІДКО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до підкоти́ти¹. Йому треба було зіп'ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу (Ю. Смолич). ПІДКО́ЧЕНИЙ² див. підка́чаний¹. Словник української мови у 20 томах
- підкочений — ПІДКО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкоти́ти¹. Йому треба було зіп’ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу (Смолич, Мир.., 1958, 56). ПІДКО́ЧЕНИЙ² див. підка́чаний¹. Словник української мови в 11 томах