підкуркульник

Значення в інших словниках

1. підкуркульник — підкурку́льник іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл. Орфографічний словник української мови
2. підкуркульник — ПІДКУРКУ́ЛЬНИК, а, ч., іст. В період колективізації образлива назва селянина, що діяв в політичних та економічних інтересах куркуля. – От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкуркульником і досі хрестить... Словник української мови у 20 томах
3. підкуркульник — ПІДКУРКУ́ЛЬНИК, а, ч., іст. Селянин, що діяв в інтересах куркуля. Тепер Обушний закликав негайно очистити колгосп від куркульні та підкуркульників, змобілізувати на боротьбу за хліб кращих ударників колгоспу (Кир., Вибр., 1960, 318). Словник української мови в 11 томах