піднаріччя

піднарі́ччя

-я, с., лінгв.

Одиниця територіальної диференціації діалектної мови, проміжна між говіркою і наріччям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднаріччя — Піднарі́ччя, -ччя, -ччю; -рі́ччя, -рі́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)