піднятий
пі́днятий
підійнятий, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підняти, підійняти.
|| піднято, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Переміщений у вище від діяча положення.
|| Переміщений догори від звичайного положення (про краї, кінці одягу і т. ін.).
3》 у знач. прикм. Переміщений угору зі звичайного або похилого положення (про руку, голову, очі і т. ін.).
4》 у знач. прикм. Який повстав проти кого-, чого-небудь.
5》 у знач. прикм., с. г. Виораний вперше або після великої перерви (про ґрунт). Піднята цілина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднятий — пі́дня́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- піднятий — ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підня́ти, підійня́ти. Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде); Старше покоління, свідок іншого життя... Словник української мови у 20 томах
- піднятий — підня́ти на коту́рни. Безпідставно, невиправдано звеличувати кого-, що-небудь. Виявилося, що деяких вчених незаслужено підняли на котурни (З усн. мови). пі́дня́тий на коту́рни. Художні засоби (М. Фразеологічний словник української мови
- піднятий — ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підня́ти, підійня́ти. Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах