підпарубочий
підпарубо́чий
-чого, ч., діал.
Підліток.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпарубочий — підпарубо́чий іменник чоловічого роду, істота підліток діал. Орфографічний словник української мови
- підпарубочий — ПІДПАРУБО́ЧИЙ, чого, ч., діал. Підліток. А хлопці та підпарубочі, котрим із-за людей нічого не видко, так аж на верби позлазили і вкрили їх, мов ті галки... (Г. Квітка-Основ'яненко); Один з них був не парубок, а прямо підпарубочий, літ, може, шістнадцять. Словник української мови у 20 томах
- підпарубочий — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
- підпарубочий — ПІДПАРУБО́ЧИЙ, чого, ч., діал. Підліток. А хлопці та підпарубочі, котрим із-за людей нічого не видко, так аж на верби позлазили і вкрили їх, мов ті галки… (Кв.-Осн., II, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах
- підпарубочий — Підпарубочий, -чого ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв. Словник української мови Грінченка