підпилок

підпи́лок

-лка, ч.

Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпилок — підпи́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпилок — ПІДПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Словник української мови у 20 томах
  3. підпилок — НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик). Словник синонімів української мови
  4. підпилок — ПІДПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Словник української мови в 11 томах
  5. підпилок — Підпилок, -лка м. Напильникъ. Словник української мови Грінченка