підсліпуватий

підслі́пуватий

-а, -е.

1》 Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором.

2》 перен. Який є джерелом неяскравого, тьмяного світла, випромінює його.

|| Який пропускає мало світла (про маленькі вікна, а також будівлі з такими вікнами).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсліпуватий — ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е. 1. Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. Михайло Юлійович стояв передо мною і через окуляри дивився на мене своїми підсліпуватими очима (Думки про театр, 1955, 60)... Словник української мови в 11 томах
  2. підсліпуватий — підслі́пуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. підсліпуватий — ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е. 1. Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. Михайло Юлійович стояв передо мною і через окуляри дивився на мене своїми підсліпуватими очима (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  4. підсліпуватий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  5. підсліпуватий — СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови