підструнчити

підстру́нчити

див. підструнчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підструнчити — підстру́нчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підструнчити — ПІДСТРУ́НЧИТИ див. підстру́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. підструнчити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підструнчити — ПІДСТРУ́НЧИТИ див. підстру́нчувати. Словник української мови в 11 томах
  5. підструнчити — Підструнчити см. підструнчувати. Словник української мови Грінченка