підучений

піду́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підучити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підучений — піду́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підучений — ПІДУ́ЧЕНИЙ. Словник української мови у 20 томах
  3. підучений — Піду́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)