1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підцапувати

підца́пувати

-ую, -уєш, недок., підцапати, -аю, -аєш і рідко підцапити, -плю, -пиш; мн. підцаплять; док., розм.

Те саме, що красти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцапувати — підца́пувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підцапувати — ПІДЦА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦА́ПАТИ, аю, аєш і рідко ПІДЦА́ПИТИ, плю, пиш; мн. підца́плять; док., розм. Те саме, що кра́сти. Антосьо і вухом не вів; підцапивши гроші, порозпозичав, а після лиш відбирав та гайнував (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  3. підцапувати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підцапувати — ПІДЦА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦА́ПАТИ, аю, аєш і рідко ПІДЦА́ПИТИ, плю, пиш; мн. підца́плять; док., розм. Те саме, що кра́сти. Антосьо і вухом не вів; підцапивши гроші, порозпозичав, а після лиш відбирав та гайнував (Свидн., Люборацькі, 1955, 127). Словник української мови в 11 томах