підшипник

Значення в інших словниках

1. підшипник — підши́пник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. підшипник — [п'іджшипниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
3. підшипник — Ложиська, вальниця Словник чужослів Павло Штепа
4. підшипник — ПІДШИ́ПНИК, а, ч. Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники... (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
5. підшипник — Елемент машин, що є опорою валів та осей; забезпечує мінімальний опір тертя; залежно від виду тертя розрізняють п. ковзання та п. кочення (які, відповідно до форми елементів кочення, мають назви: кульковий, роликовий та голчастий). Універсальний словник-енциклопедія
6. підшипник — ПІДШИ́ПНИК, а, ч. Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102). Словник української мови в 11 томах