пілокарпус

пілока́рпус

-а, ч.

Рід рослин родини рутових.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілокарпус — пілока́рпус (від грец. πίλος – шапка, шолом і καρπός – плід) рід вічнозелених тропічних рослин родини рутових. З листя деяких видів П. одержують пілокарпін. Культивують. Словник іншомовних слів Мельничука