пірилен

піриле́н

-у, ч., фарм.

Гангліоблокіратор, що його застосовують при гіпертонії, спазмах периферичних судин та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірилен — піриле́н (від грец. πϋρ – вогонь та ΰλη – речовина) лікарський препарат. Застосовують при спазмах периферичних судин, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука