пірон

піро́н

-а, ч.

Короткий стрижень, що скріплює по вертикалі блоки кам'яної кладки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірон — (грец.) Металевий, кам'яний або дерев'яний елемент для скріплення по вертикалі кам'яних блоків. Звичайно П. поміщалися в пази, після чого заливалися свинцем. Архітектура і монументальне мистецтво