післямова

післямо́ва

-и, ж.

Роз'яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., вміщене наприкінці твору, книги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. післямова — післямо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. післямова — Післяслово; п! ЕПІЛОГ. Словник синонімів Караванського
  3. післямова — ПІСЛЯМО́ВА, и, ж. Заключне роз'яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги. В першій книзі “Украинского сборника” .. була опублікована лише “Наталка Полтавка” з невеликою передмовою та післямовою .. І. Словник української мови у 20 томах
  4. післямова — ПІСЛЯМО́ВА (заключне роз'яснення автора, видавця тощо наприкінці твору, книги), ПІСЛЯСЛО́ВО, УВА́ГИ. Післямова — це була звичайна річ у перших книжках. В ній розповідалося, де, коли та як виготовлена книга (О. Словник синонімів української мови
  5. післямова — ПІСЛЯМО́ВА, и, ж. Заключне роз’яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги. В першій книзі «Украинского сборника» .. була опублікована лише «Наталка Полтавка» з невеликою передмовою та післямовою.. І. Словник української мови в 11 томах