піфагорів
піфаго́рів
I -ова, -ове.
Заснований у 6 ст. до н. е. філософом і математиком Піфагором (570-480 до н. е.). Піфагорова теорема.
Піфагорів лад муз. — сформульований за методом піфагорейців вираз частотних (висотних) відношень між ступенями звукоряду.
II -рова, -рове, мат.
Належний Піфагору, пов'язаний з його іменем. Піфагорова теорема.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піфагорів — ПІФАГО́РІВ, а, е: △ Піфаго́рова теоре́ма див. теоре́ма. Словник української мови у 20 томах