піфагорійці

піфагорі́йці

-ів, мн. (одн. піфагорієць, -ійця, ч.).

1》 Послідовники піфагореїзму.

2》 Прибічники давньогрецької наукової школи, заснованої Піфагором Самоським, які розробили основи європейської теорії музики, гармонії, музичних систем, строю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піфагорійці — Прибічники давньогрецької наукової школи (6 – 4 ст. до н.е.), заснованої Піфагором в Кротоні, які розробили основиєвропейської теорії музики, гармонії, музичних систем, строю. Словник-довідник музичних термінів