1. Великий тлумачний словник сучасної мови

п'ятниця

п'я́тниця

-і, ж.

Назва п'ятого дня тижня (після неділі).

|| перев. мн. Збори, вечори і т. ін., що регулярно відбуваються десь у цей день тижня.

Сім п'ятниць на тиждень у кого — хтось часто змінює свою думку, свої рішення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятниця — п'я́тниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. п'ятниця — П'Я́ТНИЦЯ, і, ж. Назва п'ятого дня тижня (після неділі). Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця (приказка); – Отакої ще? В п'ятницю, та ще й вдосвіта співати! – докірливо обізвалась Настя. Гнат замовк. Він і забув, що нині п'ятниця (М. Словник української мови у 20 томах
  3. п'ятниця — Довша п'ятниця, як неділя. П'ятниця є пісний день, а неділя скоромний. У пісний день не мож до сита наїстися так, як у скоромний. Скривився, як середа на п'ятницю. Коли хто сердиться чи кривдує собі без причини. Приповідки або українсько-народня філософія