разом

ра́зом

присл.

1》 Спільно, вкупі з ким-, чим-небудь.

|| Спільними зусиллями, гуртом.

|| Щільно один біля одного.

2》 В той самий час, в ту саму мить, одночасно.

|| Заодно.

Разом з тим — у той же, час; водночас.

3》 Раптом, несподівано, зненацька.

|| От-от, швидко.

4》 За один раз, заразом.

5》 бухг. У підсумку, всього (при підрахунку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. разом — (спільними зусиллями) вкупі, гуртом, громадою, спільно, сукупно. Словник синонімів Полюги
  2. разом — ра́зом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. разом — пр., спільно, вкупі, гуртом, купою, при купі, в одній лаві, р. купно, посполу, собором, хором, (- двох) у парі, на пару; (сказати) ОДНОЧАСНО, заразом, воднораз, в одне слово, мов на команду; раптом, зненацька, враз. Словник синонімів Караванського
  4. разом — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  5. разом — РА́ЗОМ, присл. 1. Спільно, вкупі з ким-, чим-небудь. Довгі осінні вечори вони проводили разом за круглим столом попівської їдальні, при світлі тьмяної лампи (М. Коцюбинський); // Спільними зусиллями, гуртом. Словник української мови у 20 томах
  6. разом — вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Фразеологічний словник української мови
  7. разом — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
  8. разом — Ра́зо́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. разом — РА́ЗОМ, присл. 1. Спільно, вкупі з ким-, чим-небудь. Довгі осінні вечори вони проводили разом за круглим столом попівської їдальні, при світлі тьмяної лампи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. разом — Разом нар. 1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Чуб. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає. МВ. ІІ. 70. 2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. Ном. № 2190. Словник української мови Грінченка