раптус

ра́птус

-а, ч.

1》 Хапання; несамовитість, імпульсивна дія у вигляді нападу.

2》 Гострий стан збудження, викликаний надзвичайно сильним депресивним афектом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раптус — ра́птус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. раптус — ра́птус нервова людина; холерик (ср, ст)||нервус, раптус-нервус Лексикон львівський: поважно і на жарт