1. Великий тлумачний словник сучасної мови

режим

режи́м

-у, ч.

1》 Державний лад, спосіб правління.

2》 Точно встановлений розпорядок життя, праці, відпочинку і т. ін. Постільний режим.

3》 Система заходів, правил, запроваджуваних для досягнення певної мети.

Режим економії — принцип господарювання, який передбачає досягнення найкращих наслідків за найменших витрат шляхом збереження трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

4》 Певні умови, необхідні для забезпечення роботи, функціонування, існування чого-небудь.

Аварійний режим — режим функціонування підприємства (об'єкта) у разі виникнення аварії.

Режим найбільшого сприяння — максимально сприятливі умови для діяльності, роботи, надані кому-, чому-небудь. **

Режим праці — фізіологічно та економічно обґрунтоване чергування періодів праці та перерв.

5》 спец. Сукупність параметрів, які характеризують функціонування об'єкта.

6》 спец. Стан системи, що визначається множиною різних процесів.

Автономний режим — режим роботи, за якого об'єкт функціонує самостійно, без керування з боку верхнього рівня.

Динамічний режим — режим роботи, за якого хоча б один з параметрів режиму змінюється у часі.

Мультизадачний режим — режим роботи обчислювальної системи, який передбачає одночасне виконання декількох процесів.

Нормальний режим — режим функціонування виробу, який характеризується робочими значеннями усіх параметрів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. режим — режи́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. режим — (царський) лад, устрій, порядки; (праці) розпорядок, розклад, правила; (зберігання) умови. Словник синонімів Караванського
  3. режим — [реижим] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  4. режим — Лад, улад Словник чужослів Павло Штепа
  5. режим — РЕЖИ́М, у, ч. 1. Державний лад, спосіб правління. Все полетіло шкереберть, все, що було таке звичне раніше, ще за старого режиму. Хоча старого, царського, режиму доктор Драгомирецький теж не похваляв... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. режим — режи́м (франц. regime, від лат. regimen – правління) 1. Державний устрій, спосіб правління. 2. Точно встановлений розпорядок життя, праці, відпочинку тощо. 3. Система правил, заходів, запроваджуваних для досягнення певної мети (напр., Р. економії, Р. судноплавства). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. режим — ЛАД (перев. з означенням — форма, тип господарства певної суспільно-економічної формації), УКЛА́Д, У́СТРІЙ, ПОРЯ́ДОК перев. у мн.; РЕЖИ́М (перев. з негативною оцінкою). Словник синонімів української мови
  8. режим — Режи́м, -му; -жи́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. режим — РЕЖИ́М, у, ч. 1. Державний лад, спосіб правління. Все полетіло шкереберть, все, що було таке звичне раніше, ще за старого режиму. Хоча старого, царського, режиму доктор Драгомирецький теж не похваляв… (Смолич, Мир.., 1958, 23); Семінарія.. Словник української мови в 11 томах
  10. режим — рос. режим 1. Державний устрій, система правління. 2. Встановлений порядок життя, праці, діяльності, відпочинку тощо. 3. Система правил, дій, заходів, запроваджених для досягнення мети, здійснення завдань, реалізації програм (Р. економії, Р. трудового дня). Eкономічна енциклопедія