резидентура
резиденту́ра
-и, ж., збірн.
Резиденти, уповноважені розвідувальним центром здійснювати зв'язок з агентурою і керувати її діями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резидентура — резиденту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- резидентура — РЕЗИДЕНТУ́РА, и, ж. Сукупність резидентів (у 4 знач.). Словник української мови у 20 томах