релегація
релега́ція
-ї, ж., іст.
1》 В Римській імперії – пом'якшена форма вигнання, що її накладав батько родини, сенат, магістрати або імператор на термін від півроку до довічного.
2》 У Франції – вигнання рецидивістів та небезпечних злочинців в колонії з тяжкими кліматичними умовами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- релегація — Релега́ція: — виключення з учбового закладу [33] Словник з творів Івана Франка