релегація

релега́ція

-ї, ж., іст.

1》 В Римській імперії – пом'якшена форма вигнання, що її накладав батько родини, сенат, магістрати або імператор на термін від півроку до довічного.

2》 У Франції – вигнання рецидивістів та небезпечних злочинців в колонії з тяжкими кліматичними умовами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релегація — Релега́ція: — виключення з учбового закладу [33] Словник з творів Івана Франка