рентгенотелебачення
рентгенотелеба́чення
-я, с.
Метод рентгенодіагностики із застосуванням телевізійних пристроїв для передавання на відстань рентгенівського зображення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me