реєстроутримувач

реєстроутри́мувач

-а, ч., фін.

Емітент, що має дозвіл на ведення реєстру власників випущених ним іменних цінних паперів; реєстратор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me