реєстроутримувач
реєстроутри́мувач
-а, ч., фін.
Емітент, що має дозвіл на ведення реєстру власників випущених ним іменних цінних паперів; реєстратор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me