розбазікатися

розбазі́катися

-аюся, -аєшся, док., зневажл.

Захопитися базіканням, забувши про все інше.

|| Почати базікати, говорити не те, що треба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбазікатися — розбазі́катися дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. розбазікатися — РОЗБАЗІ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Захопитися базіканням, забувши про все інше. – Та що ж се я розбазікалася? Базікай, базікай, дурна, а діло хай само робиться (Панас Мирний); Ні, бувайте здорові, а то я розбазікалась без краю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. розбазікатися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  4. розбазікатися — РОЗБАЗІ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Захопитися базіканням, забувши про все інше. — Та що ж се я розбазікалася? Базікай, базікай, дурна, а діло хай само робиться (Мирний, III, 1954, 306); Ні, бувайте здорові, а то я розбазікалась без краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. розбазікатися — Розбазікатися, -каюся, -єшся гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало. Словник української мови Грінченка