розбовтаний

розбо́втаний

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовтати.

2》 у знач. прикм. Якого розмісили, їздячи, ходячи по ньому під час негоди (про шлях, дорогу).

3》 у знач. прикм., перен. Недисциплінований, позбавлений витримки (про людину); неорганізований.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбовтаний — розбо́втаний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбовтаний — див. каламутний Словник синонімів Вусика
  3. розбовтаний — РОЗБО́ВТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розбо́вта́ти. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом (В. Козаченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розбовтаний — РОЗБО́ВТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбо́вта́ти. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом (Коз., Сальвія, 1959, 225); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах