розгарячати
розгаряча́ти
-аю, -аєш і розгарячувати, -ую, -уєш, недок., розгарячити, -чу, -чиш, док., перех.
1》 рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати.
2》 перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгарячати — розгаряча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. що, рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. Розгарячати воду. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися. Словник української мови у 20 томах
- розгарячати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися. Один раз Орися заточилася.. Словник української мови в 11 томах