розенкрейцери
розенкре́йцери
-ів, мн.
Члени таємних (перев. релігійно-містичних) товариств у 17-18 ст. в Німеччині, Росії, Нідерландах та деяких ін. країнах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розенкрейцери — РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕРИ. Словник української мови у 20 томах