розжалітися

розжалі́тися

-іюся, -ієшся, док., розм. рідко.

1》 Те саме, що розжалобитися.

2》 Почати жалітися (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжалітися — розжалі́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжалітися — РОЗЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм., рідко. 1. Те саме, що розжа́лобитися. Поглянув він на той шлях, та і в його [в нього] серце розжалілося, як наче од свого власного смутку (Марко Вовчок). 2. Почати жалітися (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. розжалітися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. розжалітися — РОЗЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм., рідко. 1. Те саме, що розжа́лобитися. Поглянув він на той шлях, та і в його серце розжалілося, як наче од свого власного смутку (Вовчок, І, 1955, 150). 2. Почати жалітися (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах