розжирілий
розжирі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розжиріти.
2》 у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним.
|| перен., фам. Який розбагатів, став заможним за чужий рахунок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжирілий — розжирі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розжирілий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- розжирілий — РОЗЖИРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розжирі́ти. 2. у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним. Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Словник української мови у 20 томах
- розжирілий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- розжирілий — РОЗЖИРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розжирі́ти. 2. у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним. Проїхав саньми розжирілий Степан Барський (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Словник української мови в 11 томах