1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкипати

розкипа́ти

-ає, недок., розкипіти, -ить, док.

Те саме, що розкипатися 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкипати — розкипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкипати — РОЗКИПА́ТИ, а́є, недок., РОЗКИПІ́ТИ, и́ть, док. Те саме, що розкипа́тися 1. Так розкипіла [картоплина], що з неї облізла майже вся шкірка (І. Багмут); – А пшінце розкипіло та й добреньке. Словник української мови у 20 томах
  3. розкипати — РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розкипати — РОЗКИПА́ТИ, а́є, недок., РОЗКИПІ́ТИ, и́ть, док. 1. Те саме, що РОЗКИПА́ТИСЯ 1. Так розкипіла [картоплина], що з неї облізла майже вся шкірка (Багмут, Опов., 1959, 11); — А пшінце розкипіло та й добреньке. Словник української мови в 11 томах