розколюваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розколювати.
2》 Якого можна розколоти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколюваний — розко́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови