розколюваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розколювати.

2》 Якого можна розколоти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколюваний — розко́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови