1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкот

розко́т

-у, ч.

1》 Розлога, широка, рівна поверхня.

2》 перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, який лунає, поширюється далеко навкруги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкот — розко́т 1 іменник чоловічого роду поверхня розко́т 2 іменник чоловічого роду звук Орфографічний словник української мови
  2. розкот — РОЗКО́Т, у, ч. 1. Розлога, широка, рівна поверхня. Широка панорама перед вікнами чарувала зір. З лівої руки – за Олександрівським узвозом і хащами наддніпрянських схилів – синій плин Дніпра, білі розкоти Труханового острова (Ю. Смолич). 2. перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  3. розкот — ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М. Словник синонімів української мови
  4. розкот — РОЗКО́Т, у, ч. 1. Розлога, широка, рівна поверхня. Широка панорама перед вікнами чарувала зір. З лівої руки — за Олександрівським узвозом і хащами наддніпрянських схилів — синій плин Дніпра, білі розкоти Труханового острова (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах