розкочуватися

розко́чуватися

-ується, недок., розкотитися, -котиться, док.

1》 Розгортатися, розпластуватися (про що-небудь згорнене трубочкою, рулоном).

2》 Котитися з одного місця в різні боки, одне за одним.

|| Безладно розсипатися, розділяючись на пасма (про волосся).

|| Розходитися, розбігатися в різні боки.

|| Роз'їжджатися в різних напрямках (про засоби транспорту).

|| перен. Пориваючи дружні або сімейні зв'язки, починати жити в різних місцях.

|| перен., розм. Користуючись попитом, ставати власністю кількох, багатьох.

3》 Під час їзди хилитися з боку на бік на слизьких, нерівних місцях.

4》 перен. Лунко, розкотисто звучати.

|| безос.

|| Передаватися на далеку відстань (про луну).

5》 перен. Поширюватися, ставати відомим багатьом.

6》 перен., розм. Витрачатися швидко, у великій кількості, марно (про гроші, майно і т. ін.).

7》 рідко. Розливаючись, виходити з берегів (про річку).

8》 тільки недок. Пас. до розкочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкочуватися — розко́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкочуватися — Котитися вусебіч; (- звуки) ЛУНАТИ, ЛЯЩАТИ; (- чутки) ширитися; док. РОЗКОТИТИСЯ, (- грім) загусти. Словник синонімів Караванського
  3. розкочуватися — див. котитися Словник синонімів Вусика
  4. розкочуватися — РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКОТИ́ТИСЯ, ко́титься, док. 1. Розгортатися, розпластуватися (про що-небудь згорнене трубочкою, рулоном). * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. розкочуватися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розкочуватися — РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКОТИ́ТИСЯ, ко́титься, док. 1. Розгортатися, розпластуватися (про що-небудь згорнене трубочкою, рулоном). *Образно. Словник української мови в 11 томах