1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкрадати

розкрада́ти

-аю, -аєш, недок., розкрасти і рідко розікрасти, -краду, -крадеш, док., перех.

Красти частинами, час від часу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрадати — розкрада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розкрадати — КРАСТИ, п. розтягати, розволікати, потай розносити; п. ВИКРАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розкрадати — див. красти Словник синонімів Вусика
  4. розкрадати — РОЗКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРА́СТИ, РОЗІКРА́СТИ, кра́ду, кра́деш, док., що. Красти частинами, час від часу. Стали називать, що старшини розкрадають казну. Словник української мови у 20 томах
  5. розкрадати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розкрадати — Розкрада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розкрадати — РОЗКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРА́СТИ і рідко РОЗІКРА́СТИ, кра́ду, кра́деш, док., перех. Красти частинами, час від часу. І гетьманці і петлюрівці, як і їхні хазяїни — німецькі окупанти,— розтягали й розкрадали військове майно (Скл., Легенд. Словник української мови в 11 томах