розкупорений

розку́порений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкупорити.

|| розкупорено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкупорений — розку́по́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкупорений — РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розку́по́рити. Словник української мови у 20 томах
  3. розкупорений — РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́по́рити. Словник української мови в 11 томах