1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розповнілий

розповні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розповніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розповнілий — розповні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розповнілий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. розповнілий — РОЗПОВНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розповні́ти. Малахов з'явився у кабінеті свого безпосереднього начальника .. Той сидів біля столу, великий, вже розповнілий, поважний (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. розповнілий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розповнілий — РОЗПОВНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розповні́ти. Малахов з’явився у кабінеті свого безпосереднього начальника.. Той сидів біля столу, великий, вже розповнілий, поважний (Собко, Справа.., 1959, 158). Словник української мови в 11 томах