розпорювати
розпо́рювати
-юю, -юєш, недок., розпороти, -порю, -пореш, док., перех.
1》 Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите.
2》 Розрізати, розривати чим-небудь гострим або колючим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпорювати — розпо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпорювати — РОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., що. 1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите. Непрохані гості [пристав і урядник] приглядаються до картин, розпорюють матрац, промацують подушки (М. Словник української мови у 20 томах
- розпорювати — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розпорювати — Розпо́рювати, -рюю, -рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпорювати — РОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., перех. 1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз’єднувати по швах що-небудь зшите. Словник української мови в 11 томах