розприндитися

розпри́ндитися

-джуся, -дишся, док., розм.

1》 Образитися, розсердитися на кого-небудь.

2》 Повестися зарозуміло, гордовито.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розприндитися — розпри́ндитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розприндитися — див. вередувати; сердитися Словник синонімів Вусика
  3. розприндитися — РОЗПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Образитися, розсердитися на кого-небудь. [Явдоха:] Та він такий. Часом і геть-то розприндиться (Панас Мирний); [Марина:] Овва! – А ти чого розвередився та розприндився? Побоявся, що правда наверх вийде (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розприндитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. розприндитися — РОЗПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Образитися, розсердитися на кого-небудь. [Явдоха:] Та він такий. Часом і геть-то розприндиться (Мирний, V, 1955, 155); [Марина:] Овва! — А ти чого розвередився та розприндився?... Словник української мови в 11 томах