розприндитися
розпри́ндитися
-джуся, -дишся, док., розм.
1》 Образитися, розсердитися на кого-небудь.
2》 Повестися зарозуміло, гордовито.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розприндитися — розпри́ндитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розприндитися — див. вередувати; сердитися Словник синонімів Вусика
- розприндитися — РОЗПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Образитися, розсердитися на кого-небудь. [Явдоха:] Та він такий. Часом і геть-то розприндиться (Панас Мирний); [Марина:] Овва! – А ти чого розвередився та розприндився? Побоявся, що правда наверх вийде (І. Словник української мови у 20 томах
- розприндитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
- розприндитися — РОЗПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Образитися, розсердитися на кого-небудь. [Явдоха:] Та він такий. Часом і геть-то розприндиться (Мирний, V, 1955, 155); [Марина:] Овва! — А ти чого розвередився та розприндився?... Словник української мови в 11 томах