1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпусний

розпу́сний

-а, -е.

1》 Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.

|| Сповнений розпусти; непристойний.

Розпусний дім — те саме, що Дім розпусти (див. дім).

Розпусні дії — дії стосовно малолітнього або неповнолітнього, які являють собою задоволення статевого потягу в ненормальній формі, тобто без статевого акту.

2》 Який нікого не слухає, неслухняний; буйний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпусний — розпу́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розпусний — Розпутній, блудливий, блудний, кн. аморальний; (- манери) содомський; (- пісню) НЕПРИСТОЙНИЙ; п! РОЗБЕЩЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. розпусний — РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника – розпусного князя Галицького (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розпусний — АМОРА́ЛЬНИЙ (який не має моральних підвалин, позбавлений моралі), НЕМОРА́ЛЬНИЙ, ІММОРА́ЛЬНИЙ книжн. Аморальна людина; Неморальний вчинок; Імморальна поведінка. — Пор. 1. розпу́сний. Словник синонімів української мови
  5. розпусний — Розпу́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпусний — РОЗПУ́СНИЙ, а, е. 1. Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Ярославна захищає скривджену дівчину від кривдника — розпусного князя Галицького (Рильський, III, 1956, 363)... Словник української мови в 11 томах