розпухлий
розпу́хлий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до розпухнути.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпухлий — розпу́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпухлий — РОЗПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпу́хнути. Шевченко показав лікареві .. свої набряклі ноги з розпухлими від ревматизму суглобами (З. Тулуб); Тадей Станіславович розгортає розпухлий від часу щоденник (М. Стельмах); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розпухлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
- розпухлий — Розпу́хлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпухлий — РОЗПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпу́хнути. Шевченко показав лікареві.. свої набряклі ноги з розпухлими від ревматизму суглобами (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах