розруйний

розру́йний

-а, -е, поет.

Те саме, що руйнівний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розруйний — розру́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розруйний — РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що руйнівни́й. Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  3. розруйний — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту). Словник синонімів української мови
  4. розруйний — РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що руйнівни́й. Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Щог., Поезії, 1958, 443). Словник української мови в 11 томах