розрушити

розру́шити

див. розрушати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрушити — розру́шити дієслово доконаного виду розворушити діал. Орфографічний словник української мови
  2. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. розрушити — Розруша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. н. п. Словник української мови Грінченка