1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрядка

розря́дка

-и, ж.

1》 Дія за знач. розрядити I, розряджати і розрядитися I, розряджатися 1-3).

2》 перен.Послаблення або зникнення напруженості чого-небудь.

3》 друк. Розбивка літер у слові для вирізнення його в тексті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрядка — розря́дка 1 іменник жіночого роду розрядження; послаблення напруженості розря́дка 2 іменник жіночого роду розбивка літер Орфографічний словник української мови
  2. розрядка — зап., (напружености) відпруга, відпруження; (у тексті) розбивка. Словник синонімів Караванського
  3. розрядка — (друк) розбивка Словник чужослів Павло Штепа
  4. розрядка — РОЗРЯ́ДКА, и, ж. 1. перен. Послаблення або зникнення напруженості чого-небудь. Словесні пустотливі баталії вносили розрядку в клопітні дні [Максима і Хоми], вщерть заповнені книжками, конспектами (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. розрядка — ПОСЛА́БЛЕННЯ (зменшення сили вияву чогось, впливу, напруженості тощо), РОЗРЯ́ДКА, ПОЛЕ́ГКІСТЬ (в обтяженні якимись повинностями). Останнім часом спостерігається послаблення дисципліни на пристанях. Вештаються зайві сторонні люди (А. Словник синонімів української мови
  6. розрядка — РОЗРЯ́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. розряди́ти¹, розряджа́ти і розряди́тися¹, розряджа́тися 1-3. При експлуатації акумуляторів не можна допускати їх повної розрядки, бо при цьому псуються пластини і акумулятори виходять з ладу (Автомоб., 1957, 214). Словник української мови в 11 томах