1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрізати

I розр`ізатидив. розрізувати.

II розріз`атидив. розрізувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізати — розрі́зати дієслово доконаного виду розріза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрізати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. розрізати — РОЗРІЗА́ТИ див. розрі́зувати. РОЗРІ́ЗАТИ див. розрі́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розрізати — кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Фразеологічний словник української мови
  5. розрізати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розрізати — Розрі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, -жуть; розрі́ж, -рі́жмо, -рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розрізати — РОЗРІ́ЗАТИ див. розрі́зувати. РОЗРІЗА́ТИ див. розрі́зувати. Словник української мови в 11 томах
  8. розрізати — Розрізати см. розрізувати. Словник української мови Грінченка